- прикмічати
- -а́ю, -а́єш, недок., прикмі́тити, -і́чу, -і́тиш, док., перех., діал.Помічати. || Помітивши, запам'ятовувати; примічати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прикмічати — дієслово недоконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
прикмітити — див. прикмічати … Український тлумачний словник
прикмічання — я, с. Дія за знач. прикмічати … Український тлумачний словник
пильний — I а, е. 1) Який робить щось або ставиться до чого небудь з увагою; уважний. || Який діє постійно, безперервно або не знижується, не послаблюється. 2) Який відзначається увагою, спостережливістю, здатний усе помічати, підмічати. || Який за певних… … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
собачий — а, е. 1) Прикм. до собака 1). || Зробл. із хутра собаки. Собача шуба. 2) у знач. ім. соба/чі, чих, мн. Родина хижих ссавців, до яких належать собака, вовк, лисиця і т. ін. 3) перен. Власт. собаці; такий, як у собаки. •• Соба/ча ві/рність (в … Український тлумачний словник
страусовий — а, е. 1) Прикм. до страус. || Зробл. із пір я страуса. Страусове віяло. •• Стра/усове перо/ звича/йне лікарська багаторічна папоротева рослина з повзучим кореневищем і великими листками. Стра/усові пта/хи/ підряд птахів, які не можуть літати;… … Український тлумачний словник
чатовий — а/, е/. Прикм. до чати. || у знач. ім. чатови/й, во/го, ч. Той, хто стоїть на чатах, вартує … Український тлумачний словник